Середньовіччя та Реформація

Вихід християнства за межі Римської імперії й поширення його по всій Європі були пов’язані з тими самими проблемами, які існували в елліністичному світі. Були запропоновані такі самі рішення — ототож­нення богів північних міфологій з греко-римськими, інколи на підставі поверхової схожості Імен.

Ісламська теологія також вплинула на західне християнство, особ­ливо на середньовічну схоластичну філософію, яка стверджує цінність і значимість як розуму, так і містичної відкритості, Ісламські вчені мали більші знання про інші релігії, ніж європейські. Проте й жителі Заходу дізналися про релігії Азії з повідомлень мандрівників Марка Поло, Ордерика Порденонського, Джовані ді Монте Корвіно. Таким чином, з’явилася можливість більш досконалого вивчення інших релігій на підставі вірогідних фактів. Хоча більшість християнських, Ісламських та юдейських, теологів були схильні бачити в релігії ставлення до пер­шопричини існування, англійський філософ Роджер Бейкон (1220-1292) віддавав перевагу розглядові різноманітних типів релігій як спробі ство­рення істинної теології. Теоретики Середніх Віків продовжували до­тримуватися концепції виникнення політеїзму в результаті гріхопадін­ня людини, але виникли й дві нові теорії, які започаткували ставлення християн до іновірців.

Одна з цих теорій зводилася до того, що Бог схвалює християнські обряди та ритуали, які мають відбиток «язичницького стилю», але за­лишається супротивником язичництва як такого.

Друга теорія — про те, що людина має природжену здатність до раціонального осягання Бога — зобов’язувала мислителів визнати на­явність певної частки істини в інших релігіях.

1.2.3.