Античні міста-держави Північного Причорномор’я.

Активну участь у державотворенні на наших землях брали греки. Упродовж ІХ-ѴІІ ст. до н.е. вони здійснюють колонізацію Північного Причорномор’я. Причинами міграції греків були перенаселення континентальної Еллади, внутрішня політична, соціальна боротьба, міжетнічні конфлікти, необхідність у ринках збуту готової продукції та пошук джерел сировини, продуктів харчування.

Важливим фактором заснування перших поселень на території Північного Причорномор’я був пошук джерел сировини, зокрема металів.

У заселенні греками Північного Причорномор’я вчені виділяють кілька етапів:

1) Заселення Північно-Західного Причорномор’я та засвоєння Істрії у Подунав’ї та Борисфену на острові Березань (нижня течі Південного Бугу) (середина VII ст. до н.е.).

2) Освоєння узбережжя Березанського та Бейкушанського лиманів. Виникнення Ольвії, Пантікапею, Феодосії, Гермонесси тощо (перша половина - середина VI ст. до н.е.).

3) Освоєння Нижнього Подністпров’я та заснування Тіри і Ніконія (друга половина VI - початок V ст. до н.е.);

4) Освоєння території Західного Криму і поява Херсонеса (кінець V ст. до н.е.).

Кожне місто мало свою полісну організацію і різні форми правління: монархія, демократична або аристократична республіка. Єдиним державним об'єднанням грецьких міст-держав було Боспорське царство, яке утворилось в V ст. до н.е. і охоплювало Керченський і Таманський півострів та північне узбережжя Азовського моря до гирла Дону.

Усі грецькі поліси були типовими рабовласницькими державами потрібними для своєї метрополії. Багатіли на торгівлі хлібом, рабами, ювелірними виробами.

У містах-державах з республіканською формою правління найвищим органом управління були народні збори всього вільного грецького населення.

Верховна влада в Боспорському царстві належала царю, який спирався на багатих землевласників. Досить сильною була знать місцевих племен. Період найбільшого економічного і культурного розвитку Боспорської держави припадає на IV-III ст. до н.е. Головну роль відіграє ремісництво і торгівля, другорядну - землеробство. У II ст. до н.е. Боспорська держава переживає гостру кризу. У 107 р. до н.е. в м. Пантікапеї у Боспорському царстві спалахнуло повстання рабів під проводом Савмака. Повстанці захопили місто і проголосили Савмака царем. Але об'єднавши зусилля греки придушили повстання.

В історичному розвитку грецьких міст-держав можна зазначити два етапи: 1. VII-I ст. до н.е. - незалежне існування, період піднесення, збереження еллінської культури і традицій; 2. I ст. до н.е. - ІІІ ст. н.е. - перехід під владу Римської імперії, занепад, варваризація населення, загострення соціально-економічних і політичних протиріч.

Таким чином, грецька колонізація сприяла еволюції державотворчих процесів на землях сучасної України, зокрема, затверджуються демократичні традиції. Водночас місцеве населення активно залучається до товарно-грошових відносин і ознайомлюється з новими технологіями та землеробства та ремесла.

4