<<
>>

П'ять основних принципів спілкування з людьми

1. Замість того щоб звинувачувати, постарайтеся зрозуміти людину. Адже це значно корисніше за критику, бо виховує в людині здатність ставитись до вас доброзичливо.

2. Насамперед необхідно пробудити в людині зацікавленість, щоб

примусити її саму захотіти зробити що небудь.

3.

Коли займаємось розв'язанням своїх проблем, ми витрачаємо

95 % часу на думки про себе. А це неправильно. Треба припинити думати про власні бажання й чесноти, а натомість підкреслити позитивні якості людей і висловити їм схвалення, вдячність, які мають

іти від щирого серця, відверто; треба бути щедрим на похвалу.

4. Кращий спосіб впливати на людину — це говорити з нею про те,

чого вона хоче і постаратися допомогти їй досягти бажаного.

5. Необхідно завжди враховувати точку зору інших людей, їхні

сумніви й сподівання.

Шість способів сподобатися людям

1. Виявляйте до них щирий інтерес.

2. Посміхайтеся.

3. Пам'ятайте, що ім'я людини є для неї найкращим словом з усього лексичного запасу.

4. Умійте добре слухати й заохочувати співрозмовника до розмови.

5. Починайте бесіду про те, що цікавить вашого співрозмовника, а

не вас.

6. Постарайтеся дати людині відчути її перевагу над вами, робіть

це щиро і природно.

Дванадцять способів змусити людину стати на вашу точку зору

1. Не можна взяти гору в суперечці; єдиний спосіб здобути у суперечці перемогу — це уникнути її.

2. Поважайте думку іншої людини, вашого співрозмовника. Ніколи не говоріть йому, що він не має рації.

3. Якщо ви знаєте, що хтось думає чи хоче сказати про вас щось негативне, обеззбройте його, сказавши про це раніше. Якщо ви не маєте рації, визнайте це швидко і в категоричній формі.

Додаток 16

Як завоювати друзів і впливати на людей [54, с. 299–300]

(за Дейлом Карнегі)4. Починайте завжди розмову в дружньому тоні, адже крапля меду приваблює мух більше, ніж цілий лантух жовчі.

5.

Розмовляючи, не розпочинайте з тих питань, де ваші думки розходяться, а починайте і продовжуйте говорити про ті проблеми, думки з яких збігаються. Примушуйте людину говорити “так” одразу, тобто намагайтеся одержати ствердну відповідь на початку розмови.

6. Дайте можливість співрозмовникові більше говорити, а самі намагайтеся говорити менше, ніж слухати. Якщо ви не згодні, не переривайте співрозмовника, це небезпечно; дайте йому висловитися, підкидаючи запитання. Намагайтеся його зрозуміти.

7. Дайте людині відчути, що ідея, яку ви висловили, належить їй,

а не вам.

8. У будь якої людини є причини поводитися так, а не інакше. Знайдіть причину і ви одержите ключ, за допомогою якого розгадаєте дії людини і навіть її особисті якості. Намагайтеся дивитися на речі очима вашого співрозмовника.

9. Ставтеся із співчуттям до бажань іншої людини.

10. Звертайтесь до шляхетних, а не істинних мотивів.

11. Використовуйте принципи наочності для своїх доказів.

12. Якщо ви хочете примусити людину з вольовим характером прийняти вашу точку зору, киньте їй виклик, взявши під сумнів її можливості; або навпаки — публічно заявіть, що вона це може зробити.

Дев'ять способів змінити думку людини,не викликаючи при цьому її незадоволення чи образи

1. Починайте бесіду з похвали співрозмовника і захоплення ним.

2. Не говоріть людині прямо в очі про її помилки.

3. Перш ніж критикувати інших, вкажіть на власні недоліки.

4. Ставте запитання, замість того, щоб наказувати.

5. Дайте можливість людині зберегти свою репутацію.

6. Хваліть співрозмовника за найменші його досягнення, будьте

щирими, щось схвалюючи, і щедрими на похвалу.

7. Створюйте людині добру репутацію, яку вона могла б виправдати, приписуйте їй добрі якості, доводячи наявність яких, вона здійснюватиме гідні вчинки.8. Використовуйте заохочення; намагайтеся показати людині, що те, що

ви хочете від неї одержати або досягти, легко може здійснити тільки вона.

9. Поводьтеся так, аби людина була щаслива зробити те, що ви їй пропонуєте.

206207

Додаток 17

Тест для визначення потреби у спілкуванні[54, с.

280–281]

(Ю. М. Орлов, В. І. Шкуркін, Л. П. Орлова)

Мета: виявити рівень потреби у спілкуванні.

Тест містить твердження, які корелюють з ознаками двох протилежних груп: з високим і низьким рівнем потреби у спілкуванні.

1. Одержую задоволення, беручи участь у різних святах.

2. Можу вгамувати свої бажання, якщо вони суперечать бажанням

моїх товаришів.

3. Мені подобається висловлювати комусь свою симпатію.

4. Більше я зосереджуюся на тому, щоб справляти враження, ніж

мати друзів.

5. Я відчуваю, що в мене стосовно своїх друзів чомусь більше прав,

ніж обов'язків.

6. Коли я дізнаюся про успіхи свого друга, у мене чомусь погіршується настрій.

7. Аби бути задоволеним собою, я повинен комусь у чомусь допомагати.

8. Мої турботи зникають, коли я перебуваю серед друзів на роботі.

9. Мої друзі мені дуже набридли.

10. Коли я виконую погану роботу, присутність людей мене надто

дратує.

11. У безвиході я говорю лише ту частку правди, яка, на мою думку, не зашкодить моїм друзям і знайомим.

12. У скрутній ситуації я більше думаю не стільки про себе, скільки про близьку мені людину.

13. Неприємності в друзів викликають у мене стан, близький до

хвороби.14. Мені приємно допомагати іншим, навіть якщо це додасть мені

значних труднощів.

15. З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він не має рації.

16. Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, ніж про

кохання.17. Сцени насильства в кіно викликають у мене відразу.

18. Коли я на самоті, то відчуваю тривогу й напруженість більше, ніж

коли перебуваю серед людей.

19. Вважаю основною радістю в житті спілкування.

20. Мені шкода покинутих собак та кішок.

21. Вважаю, що краще мати менше друзів, але вірних.

22. Люблю бувати серед людей.

23. Довго переживаю після сварки з близькими.

24. У мене більше близьких людей, ніж у багатьох інших.

25. Більше прагну досягнень, ніж дружби.

26. В судженнях про інших людей здебільшого довіряю власним інтуїції та уяві, ніж судженням про них з боку інших людей.

27.

Надаю більшого значення матеріальному добробуту й престижу,

ніж радості спілкування з приємними мені людьми.

28. Співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.

29. Стосовно мене люди часто були невдячними.

30. Я люблю оповідання про безкорисливе кохання й дружбу.

31. Заради друга можу піти на жертву.

32. У дитинстві я входив до компанії, яка завжди трималася разом.

33. Якби я був журналістом, то писав би про силу дружби.

Обробка результатів

Піддослідний одержує по 1 балу, якщо відповів “Так” на твердження 1, 2, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30,

31, 32, 33, і якщо відповів “Ні” — на 3, 4, 5, 6, 9, 10, 15, 16, 25, 27, 29.Сума балів свідчить про рівень потреби у спілкуванні:

до 22 балів — низький;

23–25 — нижчий від середнього;

26–27 — середній;

28–29 — вищий від середнього;

30–33 — високий.

208

Додаток 18

Методика визначення тривожності [54, с. 281–282]

(Шкала Тейлора, адаптація М. М. Пейсахова)

Мета: виявити рівень тривожності.209

Інструкція. Необхідно дати відповідь на всі твердження, які містить опитувальник. Якщо вони відповідають вашому уявленню про

себе, напишіть “Так”, у протилежному разі — “Ні”. Якщо ж вам важко дати певну відповідь, напишіть “не знаю”. Працювати бажано

швидко, не пропускати запитань, жодних додаткових написів не робити.

1. Часто я працюю з великим напруженням.

2. Вночі мені важко заснути.

3. Для мене приємні несподівані зміни у звичній обстановці.

4. Мені часто сняться жахливі сни.

5. Мені важко зосередитись на певному завданні чи роботі.

6. У мене дуже неспокійний і переривчастий сон.

7. Я хотів би бути таким щасливим, як, на мій погляд, щасливі інші.

8. Безперечно, мені не вистачає впевненості в собі.

9. Моє здоров'я дуже турбує мене.

10. Часом я відчуваю себе нікому не потрібним.

11. Я часто плачу, в мене “очі на мокрому місці”.

12. Я помічаю, що мої руки починають тремтіти, коли я намагаюся

зробити щось важке чи небезпечне.

13. Часом, коли я збентежений, у мене з'являється сильна пітливість і це дуже непокоїть мене.

14.

Часто ловлю себе на думці, що мене щось тривожить.

15. Незрідка зосереджуюсь на тому, про що не хотілося б говорити.

16. Навіть у холодні дні я легко пітнію.

17. У мене бувають періоди такого занепокоєння, що я не можу

всидіти на місці.

18. Життя для мене майже завжди пов'язане з незвичайною напруженістю.

19. Я чутливіший, ніж більшість людей.

20. Я легко бентежусь.

21. Моє місце серед оточення дуже непокоїть мене.

22. Мені дуже важко зосередитися на чомусь.

23. Майже весь час я відчуваю тривогу через когось або через щось.

24. Часом я стаю надто збудженим і мені важко заснути.

25. Мені доводилося відчувати страх навіть тоді, коли я точно знав,

що мені нічого не загрожує.

26. Я схильний сприймати все дуже серйозно.

27. Часом мені здається, що переді мною нагромаджено труднощі,

які я не здолаю.28. Я майже завжди відчуваю невпевненість у своїх силах.

29. Мене дуже тривожать можливі невдачі.

30. Очікування завжди нервує мене.

31. Часом мені здасться, що я ні на що не здатний.

32. Бували періоди, коли через тривогу я не міг заснути.

33. Інколи я засмучуюсь через дрібниці.

34. Я легкозбудлива людина.

35. Я часто боюся, що ось ось зашаріюся.

36. У мене не вистачає духу пережити всі майбутні труднощі.

37. Часом мені здається, що моя нервова система розхитана, і я осьось втрачу розум.

38. Найчастіше мої руки і ноги досить теплі.

39. У мене рівний і добрий настрій.

40. Я майже завжди відчуваю себе зовсім щасливим.

41. Коли потрібно на щось довго чекати, я можу бути спокійним.

42. У мене рідко бувають головні болі через пережиті хвилювання

або неприємності.

43. У мене не буває серцебиття під час очікування на щось нове або

важке.

44. Мої нерви розхитані не більше, ніж в інших людей.

45. Я впевнений у собі.

46. Порівняно з іншими людьми я вважаю себе сміливим.

47. Я сором'язливий не більше за інших.

48. Часто я спокійний і вивести мене з рівноваги нелегко.

49. Практично я ніколи не червонію.

50. Я можу спокійно спати після будь яких неприємностей.

Обробка результатів

У запитаннях 1–37 підраховується кількість відповідей “Так”, у запитаннях 38–50 — кількість відповідей “Ні”. Відповіді “Не знаю” підраховуються в усіх твердженнях і кількість їх ділиться на 2. Рівень

тривожності визначається сумою цих трьох показників.

До 15 балів — низький рівень;16–20 — нижчий від середнього;21–23 — середній;24–27 — вищий від середнього;28–50 — високий.

210211

Додаток 19

<< | >>
Источник: В. М. Іванов, О. В. Іванова. Юридична конфліктологія : Навч. посіб. для студ. вищ.навч. закл. / В. М. Іванов, О. В. Іванова. — К. : МАУП,2004. —224 с.: іл. 2004

Еще по теме П'ять основних принципів спілкування з людьми:

- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -