Як долати конфлікти за допомогоюключових елементів спілкування
[93, с. 114–115]
Спілкування — це найкращий спосіб уникнути конфлікту чи вирішити його, якщо він уже виник. Запам'ятайте такі ключові елементи
спілкування.
• Приділяйте увагу невербальним свідченням того, що слова того,
хто говорить, розходяться з його думками чи почуттями.
Виносьтецю суперечність на відкрите обговорення.
• Стежте за тим, щоб у вас чи в іншої людини не було прихованих
помилкових припущень чи установок. Обговорюйте їх відкрито, так,
щоб помилки можна було виправити.
• Намагайтеся робити спілкування більш відкритим. Дипломатично
кажіть про те, що думаєте, почуваєте і спонукайте до цього іншу сторону.
• Уникайте неясностей. Якщо ви чогось не зрозуміли — просіть пояснити. Якщо чогось не зрозумів хтось інший — дайте пояснення.
• Навчіться правильно слухати. Виявляйте при цьому зацікавленість і повагу до того, хто говорить. Виявляйте співчуття й давайте співрозмовнику відчути, що він почутий і зрозумілий. Слухайте уважно, не
перериваючи і не засуджуючи. Час від часу переказуйте те, що почули,
своїми словами, аби показати, що ви стежите за ходом викладу.
• Виявляйте власні почуття й бажання у ввічливій формі, використовуючи “Я твердження”. Уникайте “Ви тверджень”, що можуть
викликати негативні емоції в опонента.
Додаток 20
Правила поводження з “важкими” людьмив конфлікті [93, с. 180–181]
1. Усвідомте, що людина важка в спілкуванні і визначте,до якого типу людей вона належить
2. Не потрапте під вплив цієї людини, її точки зору, світовідчуття;зберігайте спокій і нейтралітет
3. Коли ви хочете ухилитися від спілкування з такою людиною, спробуйте
поговорити з нею і виявити причини її труднощів
4. Прагніть знайти спосіб задоволення її прихованих інтересів та потреб
5. Використовуйте спільний підхід до вирішення конфліктів, які починають
вимальовуватися після віднесення поведінки важкої людини до певного типу,її нейтралізації або взяття під контроль.212
Додаток 21
Контроль емоційної сфери в ситуації конфлікту [93, с.
36]Коли необхідно стримувати своє роздратування?
• Ваше роздратування підживлює роздратування іншої людини.
• Емоційне розпалення збільшується, не даючи результату.
• Ваш гнів частково вже знайшов вихід.
• Необхідно разом подумати над вирішенням проблеми в майбутньому, а не перемелювати минуле.
Як придушити своє роздратування?
• Наказати собі зупинитися.
• Використовувати різні способи самозаспокоєння.
• Запропонувати придушити роздратування обопільно для того,
щоб можна було розв'язати конфлікт.Коли необхідно вислухати людину, яка охоплена гнівом чи страхом?
• Емоції людини такі сильні, що їм потрібно дати вихід.
• Людина не хоче вас слухати.
• Ворожість і підозріливість людини породжують роздратування і
недовіру, які перешкоджають спілкуванню.
Як поводитися з людиною, охопленою гнівом чи страхом?
• Спокійно вислухати усе, що ця людина хоче сказати.
• Відповісти на її запитання.
• Навіть якщо негативні емоції опонента розпалюються, зберігати
спокій і відповідати нейтральним тоном.
• Виявляти самовладання, показувати свою готовність вислухати
та втішити.
Коли необхідно махнути рукою і піти?• Розпалення, роздратування і ворожість занадто високі.
• Ви почуваєте, що ситуація стала болісною: думаєте тільки про
це, відчуваєте дедалі більше роздратування і розчарування.
• Взаємини не варті емоційних затрат.
• Немає великої необхідності зберегти взаємини.
• Немає реального способу вирішити проблему чи позбутися вашого роздратування і недовіри.
• Ви хочете йти далі.Як махнути на все рукою та піти?
• Порівняти вигоди і втрати взаємин.
• Переконати себе в тому, що необхідно списати втрати і залишити їх за спиною.213
• Подумати про те, що в разі припинення взаємин, втрати будуть
меншими.
• Дозволити самому собі махнути на все рукою і піти.
• Повторювати собі, що все скінчилося й час рухатися далі.
1. Подумайте, чого вас може навчити конфлікт.
2. Запитайте у свого внутрішнього голосу, чого можна навчи+
тися, яку користь можна отримати з цього сумного досвіду.
3.
Відведіть конфлікту належне місце:а) не дозволяйте негативному життєвому досвіду збити себе зі шляху;
б) визначите власну позицію і виходьте з неї, не дозволяйте впливати на неї іншим людям;
в) не давайте конфлікту підірвати вашу довіру до самого себе і знизити самооцінку;
г) пам'ятайте, що конфлікти становлять незначну частину вашого
життя.
4. Позбудьтеся негативних емоцій, що залишилися після кон+
флікту, у такий спосіб:
а) навчіться прощати самого себе;
б) виждіть якийсь час, щоб пов'язані з конфліктом почуття зникли;
в) усвідомте, що інші люди можуть менш критично оцінювати вас
і те, що трапилося, ніж ви самі.
5. Не дозволяйте іншим людям ставати перешкодою:
а) уникайте поганих людей, які засуджують вас, прагніть до спілкування з позитивними й доброзичливими людьми;
б) не витрачайте надто багато сил на перепереконання скептиків
чи на спілкування з тими, хто не хоче вас слухати;
в) не дозволяйте іншим людям збуджувати у вас почуття провини;
г) будьте готові до спілкування з тими, у кого на вашу думку, після
конфлікту залишився неприємний осад.Додаток 22
Вам буде легше діставати уроки з конфліктних ситуацій,
якщо ви запам'ятаєте такі поради [93, с. 189–190]С Сп пи ис со ок к в ви ик ко ор ри ис ст та ан но ої ї т та а р ре ек ко ом ме ен нд до ов ва ан но ої ї л лі іт те ер ра ат ту ур ри и
1. Конституція України. — К., 1997.
2. Антонович М. М. Міжнародне публічне право. — К., 2003.
3. Анцупов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. — К.,
1996.
4. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. — М., 1999.
5. Баев О. Я. Конфликты в деятельности следователя. — Воронеж,
1981.
6. Бандурка А. М., Друзь В. А. Конфликтология: Учеб. пособие. —
Харьков, 1997.
7. Бекешкіна І. Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в
Україні. — К., 1994.
8. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в
игры. — СПб., 1992.
9. Бойко В. Ф., Євдокимов В. О., Юлдашев О. Х. Право людини на
правосуддя (Судове право України): Навч.
посіб. — К., 2003.10. Большой толковый социологический словарь (Соllins). — Т. 1
(А О): Пер. с англ. — М., 1999.11. Бородкин Ф. М., Коряк Н. М. Внимание, конфликт! — Новосибирск, 1989.
12. Бульба О. Деякі аспекти реформування моделі поділу влади в
Україні // Право України. — 2004. — № 4.13. Васильев В. Л. Юридическая психология. — СПб., 1997.
14. Верещак В. М. Судовий компроміс у кримінальному судочинстві // Вісник Верховного Суду України. — 2000. — № 1.15. Вишнякова Н. Ф. Конфликтология. — Мн., 2002.
16. Ворожейкин И. Е., Кибанов А. Я., Захаров Д. К. Конфликтология: Учебник. — М., 2000.
17. Гірник А. М. Посередництво в трудових конфліктах. — К., 1998.
18. Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб., 2000.
19. Громова О. Н. Конфликтология: Курс лекций. — М., 2000.
20. Грузінова Л. П. Трудові спори: Навч. посіб. — К., 2002.
21. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфлика // Социолог. исследования. — 1994. — № 5.
22. Демиденко Г. Г. История учений о праве и государстве. — Х., 2001.
23. Динь Нгуен Куок, Дайе Патрик, Пелле Ален. Международное
публичное право: В 2 т. — Т. 2: Кн. 3. — К., 2001.
214215
24. Дмитриев А. В. Конфликтология: Учеб. пособие. — М., 2000.
25. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую
теорию конфликтов: Юридическая конфликтология. Ч. 1. — М.,
1993.
26. Дмитриев А. В. и др. Основы конфликтологии: Учеб. пособие /
Под ред. академика РАН В. Н. Кудрявцева. — М., 1997.
27. Дмитрієв А. І., Муравйов В. І. Міжнародне право: Навч. посібник / Відп. редактори Ю. С. Шемшученко, Л. В. Губерський. — К.,
2000.
28. Донченко Е. А., Титаренко Т. М. Личность: конфликт, гармония. — К., 1989.
29. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей — К., 1997.
30. Дружинин В. В., Конторов Д. С., Конторов М. Д. Введение в теорию конфликта. — М., 1989.
31. Дэн Д. Преодоление разногласий. — СПб., 1994.32. Екологічне право. Особлива частина: Підручник: Повний академічних курс/За ред. В. І. Андрейцева. — К., 2001.
33.
Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2000.34. Запрудский Ю. Г. Социальный конфликт (политологический
анализ). — Ростов н/Д, 1992.35. Заржицький О. Регіональна екологічна політика як об'єкт правового регулювання // Право України. — 2003. — № 10.
36. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. — М., 1995.
37. Зеркин Д. П. Основы конфликтологии. — Ростов н/Д, 1998.
38. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. — М., 1990.
39. Иванов В. Н., Смолянский В. Г. Конфликты и конфликтология. —
М., 1994.40. Іванов В. М. Історія держави і права України. — К., 2003. —
С. 358–365.
41. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода: Основи когнітивної теорії
конфліктів. — К., 1996.
42. Ішмуратов А. Т., Бобровник С. В. Конфліктологія юридична //
Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. Шемшученко Ю. С. (голова) та ін. Т. 3. — К., 2001.
43. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. — К., 1989.
44. Козырев Г. И. Введение в конфликтологию. — М., 1999.
45. Коллизионное право: учебное и научно практическое пособие /
Ю. А. Тихомиров. — М., 2003.46. Комаров В. В. Гражданское процессуальное законодательство:
проблемы, перспективы // Судова реформа в Україні: проблеми і
перспективи. — К.; Харків, 2002.
47. Конфликт: социальный, политический, юридический: Труды
НОСиА МНЭПУ. Вып. 4. — М., 2000.
48. Конфликтология: Учебник / Под ред. А. С. Кармина. — СПб.,
1999.49. Конфліктологічна експертиза: теорія і методика / Редкол.:
А. М. Гірник (голова) та ін. — К., 1999.50. Конфліктологія: Підручник / За ред. Л. М. Герасіної та М. І. Панова. — Харків, 2002.
51. Конфликты: политико правовые аспекты. — Ярославль, 2001.
52. Концепція (основи державної політики) національної безпеки
України // Голос України. — 1997. — 4 лютого.
53. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать
конфликты. — М., 1992.
54. Корнєв М. Н., Коваленко А. Б. Соціальна психологія: Підручник. — К., 1995.
55. Кривенко Л. Т. Інституціоналізація конституційно правової
відповідальності — необхідна складова розширення та оновлення
судової системи України // Судова реформа в Україні.
— К.; Харків,2002.
56. Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник / Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін. — К., 2002.57. Кудрявцев С. В. Конфликт и насильственное преступление. —
М., 1991.
58. Леванский В. А. Моделирование в социально правовых исследованиях. — М., 1986.
59. Левин Курт. Разрешение социальных конфликтов. — СПб.,
2000.60. Линчевский Э. Э. Контакты и конфликты. — М., 2000.
61. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие. — К., 2000.
62. Ложкін Г. В., Сьомін С. В., Петровська Т. В. та ін. Конфлікти у
сумісній діяльності. — К., 1997.
63. Лупьян Я. А. Барьеры обвинения, конфликты, стресс… —
Минск, 1986.
64. Мадіссон В. Правова конфліктологія та юридичний конфлікт у
приватних правовідносинах // Право України. — 2003. — № 9.
216217
65. Маляренко В. Т. Про змагальність сторін у кримінальному судочинстві та функціональне становище суду: окремі аспекти // Вісник
Верховного Суду України. — 2002. — № 6.
66. Маляренко В. Про рівень правосуддя в державі та повагу до суду // Право України. — 2004. — №1.
67. Марков Г. Н. Справочник по конфликтологии, общению и менеджменту. — СПб., 2000.
68. Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие организации. — М., 1996.
69. Матеріали методологічного семінару “Конституційно правові
проблеми українського державотворення”. — К., 2002. — 17 грудня.70. Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес
України. — К., 1999.
71.Мірошниченко М. І., Мірошниченко В. І. Історія вчень про державу і право. — К., 2001.
72. Нескороджена Л. Л. Мирова угода та угода про визнання вини:
можливість їх застосування в кримінальному процесі України // Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 1.
73. Обозов Н. Н, Щёкин Г. В. Психология работы с людьми: Учеб.
пособие. — 5 е изд., стереотип. — К., 1999.74. Опришко В. Ф. Державно правова реформа в Україні: основні
напрями // Право України. — 1998. — № 1.75. Орлова Э. А., Филонов Л. Б. Взаимодействие в конфликтной ситуации // Психология конфликта: Хрестоматия / Сост. и общая редакция Н. В. Гришиной. — СПб., 2001.
76. Осипова Н. П. Соціальні фактори підвищення ефективності
правосуддя // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. —
К.; Харків, 2002.
77. Основы конфликтологии: Учеб. пособие / Под ред. акад. РАН
В. Н. Кудрявцева. — М., 1997.
78. Петровский А. В. Введение в психологию. — М., 1995.
79. Пірен М. І. Основи конфліктології. — К., 1997.
80. Пірен М. І. Деонтологія конфліктів та управління. — К., 2001.
81. Пірен М. І. Конфліктологія: Підручник. — К., 2003.
82. Пилипенко А. Адміністративно юрисдикційна діяльність органів виконавчої влади: питання теорії // Право України. — 2004 — № 2.83. Пойченко А. Конфлікти у громадянському суспільстві // Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи. — К., 2001.84. Притика Д. Господарські суди України в умовах правової реформи // Право України. — 2004. — № 4.
85. Притика Ю. Система принципів третейського розгляду //
Право України. — 2004. — № 1.86. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. — Харків,
2000.
87. Психология конфликта: Хрестоматия / Сост. и общ. ред. Н. В. Гришиной. — СПб., 2001.
88. Пушмин Э. А. Мирные средства разрешения международных
споров. — Ярославль, 1981.
89. Пушмин Э. А. Посредничество в международном праве. — М.,
1970.
90. Российская социологическая энциклопедия / Под общ. ред.
академика РАН Г. В. Осипова. — М., 1999.
91. Рябов С. Конституційний процес чи український екперимент?
// Політична думка. — 1996. — № 1.92. Саати Т. Л. Математические модели конфликтных ситуаций. — М., 1977.
93. Скотт Дж. Г. Конфликты, пути их преодоления. — К., 1991.
94. Словник+довідник термінів з конфліктології / За ред М. І. Пірен, Г. В. Ложкіна. — Чернівці; Київ, 1995.
95. Социальные конфликты в современной России: проблемы анализа и регулирования. — М., 1999.
96. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За заг. ред.
В. І. Воловича. — К., 1998.
97. Стефанюк В. Проблеми вдосконалення адміністративного
права та перспективи розвитку адміністративної юстиції в Україні //
Право України. — 2003. — № 1.98. Сулимова Т. С. Социальная работа и конструктивное разрешение конфликтов. — М., 1996.
99. Тацій В. Методологія конституційної реформи // Уряд.
кур'єр. — 2003. — 9 березня.100. Тацій В., Тодика Ю. Функціонування державної влади в аспекті конфліктології // Право України. — 1997. — № 8.
101. Ткаченко О. Принцип верховенства права в регулюванні еколого правових відносин: поняття та значення // Право України. —
2003. — № 4.
102. Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної,
Г. І. Чанишевої. — К., 2000.
218219
103. Трудові спори: законодавство, коментар, судова практика. —
К., 2000.
104. Усатий Г. О. Кримінально правовий компроміс. — К., 2001.
105. Уткин Э. А. Конфликтология. Теория и практика. — М., 1998.
106. Филимонов Н. В. Конфликтные ситуации в деятельности
оперуполномоченных аппаратов уголовного розыска. — Омск, 1985.
107.Фишер Р., Ертель Д. Подготовка к переговорам: Пер. с англ. —
М., 1996.108. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражения. — М., 1990.
109. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. — М., 1989.
110. Фрейд З. Психология бессознательного. — М., 1990.
111. Фролов С. Ф. Социология: сотрудничество и конфликты. — М.,
1997.
112. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. — М.,
1994.
113. Херсонский Б. Г., Дворяк С. В. Психология и психопрофилактика семейных конфликтов. — К., 1991.
114. Хорни К. Ваши внутренние конфликты. — СПб., 1997.
115. Цивільне право України: Навч. посіб. / За заг. ред. І. А. Бірюкова. — К., 2004.
116. Цивільне право України: Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. — К., 2003.117. Чорнооченко С. І. Цивільний процес України. — К., 2004.
118. Чумиков А. Н. Социально политический конфликт: теоретические и прикладные аспекты. — М., 1993.
119. Шевандрин Н. И. Социальная психология в образовании. —
М., 1995.
120. Шейнов В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. —
Мн., 1996.
121. Шостром Э. Анти Карнеги или человек манипулятор. — М.,
1994.
122.Штефан М. Й. Цивільний процес. — К., 1997.123. Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. Історія політичних і правових вчень. — К., 1999.
124. Щёкин Г. В. Визуальная психодиагностика и ее методы. — К.,
1992.
125. Щёкин Г. В. Визуальная психодиагностика: познание людей
по их внешности и поведению. — К., 2001.126. Щёкин Г. В. Организация и психология управления персоналом. — К., 2002.
127. Юнг К. Конфликты детской души. — М., 1995.
128.Юнг. К. Психологические типы. — М., 1996.
129. Юридическая конфликтология. Ч. 2: Юридический конфликт:
Сферы и механизмы / О. Л. Дубовик, В. Н. Кудрявцев, С. В. Кудрявцев
и др. — М., 1994.
130. Юридическая конфликтология. Ч. 3: Юридический конфликт:
Процедуры разрешения / О. В. Бойков, Н. В. Варламова, Н. Б. Пархоменко и др. — М., 1995.
131. Юридическая конфликтология / О. В. Бойков, Н. В. Варламова, А. В. Дмитриев и др.; В. Н. Кудрявцев (отв. ред.). — М., 1995.
132. Яблоков А. В. Необходимость перемен в мировой экологической политике // Екологічний вісник. — 2004. — № 1–2.133. Ярошевский М. Г. История психологии. — М., 1997.
134. Boulding K. Conflict and Defense. — N. Y., 1988.
135. Burton J. (ed.) Conflict: Yuman Needs Theory. — L., 1990.
136. Сoser L. Conflict and Consensus. — N. Y. — 1984.
137. Darendorf R. The Modern Social Conflict. — N. Y. — 1988.221