<<
>>

Висновки до розділу 1

Під судовим захистом запропоновано розуміти універсальний інструмент, який можуть використовувати як фізичні так і юридичні особи у разі порушення гарантованих їм національним та міжнародними законодавством прав та інтересів.

Надано авторське визначення поняття «конституційних гарантій судового захисту», під якими слід розуміти визначені в Основному Законі нашої держави умови та засоби, які забезпечують фактичну та належну реалізацію законних прав та інтересів осіб (фізичних чи юридичних) у судовому порядку.

На основі аналізу норм чинного законодавства України та наукових поглядів вчених, виділено такі дві основні групи конституційних гарантій судового захисту: 1) загальні гарантії; 2) спеціальні. Значення загальних юридичних конституційних гарантій судового захисту полягає у тому, що в Конституції України закріплюються норми, які передбачають існування права оскаржити в судовому порядку рішення, дії чи бездіяльність будь -якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових та службових осіб за умови, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують права та свободи зазначених осіб або перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді. У свою чергу видами спеціальних конституційних гарантій судового захисту: а) проголошення, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; б) закріплення право на повноважний суд; в) проголошення права на професійну правничу допомогу; г) закріплення рівності всіх учасників перед судом.

Під адміністративним судом запропоновано розуміти державний орган судової влади, який покликаний вирішувати специфічний вид спорів, що виникають між особами (фізичними чи юридичним) та суб’єктами владних повноважень в результаті здійснення останніми своєї владно-управлінської діяльності.

Визначено, що рішення суду - це акт правосуддя який приймається адміністративним судом першої інстанції від імені держави та є логічним завершенням розгляду справи.

Встановлено, що метою перегляду рішень адміністративних судів України, як конституційної гарантії судового захисту, є забезпечити справедливий розгляд справи, що в свою чергу дозволить належним чином забезпечити захист та реалізацію конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Виділено такі завдання перегляду судових рішень адміністративних судів України як конституційної гарантії судового захисту: а) забезпечити обґрунтованість та законність прийнятого судового рішення; б) встановлення порядку, умов та вимог щодо однакового застосування судом (судами) однієї й тієї самої норми права; в) виявлення помилок, які були допущені при першому розгляді справи, та вжиття відповідних заходів для їх виправлення; г) створення відповідних умов для правомірної роботи адміністративних судів у подальшому.

Під функціями перегляду судових рішень адміністративних судів України запропоновано розуміти ключові напрямки, які власне розкривають їх основне призначення інституту, що досліджується.

Доведено, що основними функціями перегляду судових рішень адміністративних судів України є: а) контрольна функція (особливостями контрольної функції перегляду судових рішень адміністративних судів України є те, що контроль: 1) здійснюється не систематично; 2) реалізується тільки під час розгляду справи; 3) має об’єктивний характер; 4) ініціатором такого контролю є не державні органи, суб’єкти чия справа розглядається у суді; 5) є ефективним засобом захисту конституційних прав особистості; б) правозахисна функція (суть правозахисної функції перегляду рішень адміністративного суду полягає в тому, щоб дати особі можливість захистити свої права не лише у частині відновлення її порушених прав шляхом перегляду її скарги у суді, а й від неправомірних дій судді, що цю справу розглядав вперше); в) правовідновлююча функція (сутність правовідновлюючої функції перегляду рішень адміністративного суду полягає в тому, щоб відновити порушене право особи на справедливий та чесний суд, яке виникло через протиправну поведінку судді чи інших учасників судового процесу під час першого розгляду справи у суді); г) виховна функція.

Під правовим регулювання інституту перегляду судових рішень адміністративних судів запропоновано розуміти цілеспрямовану діяльність держави, яка полягає у тому, щоб за допомогою відповідних інструментів здійснити належне забезпечення та реалізацію такої конституційної гарантії, як право на перегляд судового рішення.

Під нормативно-правовими актами, що регламентують інститут перегляду судових рішень адміністративних судів запропоновано розуміти офіційний документ, який оформлено відповідно до встановлених чинним законодавством правил, та дія норм якого спрямована на врегулювання інституту перегляду судових рішень адміністративних судів

Акцентовано увагу, що в контексті перегляду судового рішення норми Конституції України відіграють важливу роль, адже в них визначаються: 1) інстанційна підсудність адміністративних справ; 2) підстави для перегляду судового рішення; 3) порядок подання заяви про перегляд судового рішення та вимоги до цієї заяви; 4) строки перегляду заяви про перегляд судового рішення; 5) порядок перегляду рішення; 6) встановлюється заборона брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання. Таким чином, КАС України є один із ключових нормативно-правових актів, в якому визначаються основні засади перегляду судових рішень адміністративного судового, як конституційної гарантії судового захисту.

Під принципами перегляду судових рішень адміністративних судів запропоновано розуміти науково обґрунтовані та законодавчо закріплені основні засади (ідеї), дотримання яких є обов’язковим при перегляді судового рішення в адміністративному суді.

Принципи перегляду судових рішень адміністративних судів поділено на дві групи: 1) загальні та 2) спеціальні. Під загальними принципами запропоновано розуміти основоположні засади, ідеї, які лежать в основі всіх напрямків діяльності адміністративного суду, в тому числі і щодо перегляду судових рішень (принцип законності, принцип верховенства правва, принцип юридичної відповідальності, принцип оперативності, принцип гласності). До спеціальних принципів віднесено: принцип інстанційності; принцип виключної ролі суб’єктів процесу; обмеженості перегляду судових рішень; особливого місця перегляду рішень за нововиявленими обставинами; принцип «звуженості» інституту оскарження; принцип контролю.

<< | >>
Источник: ГЛУХАНЧУК ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ. ДИСЕРТАЦІЯ ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ ЯК КОНСТИТУЦІЙНА ГАРАНТІЯ СУДОВОГО ЗАХИСТУ. Київ - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 1:

  1. Методи дослідження
  2. 2.4. Загальнотеоретична характеристика правової системи Європейського Союзу
  3. Огляд історіографії
  4. Умови, що викликали утворення т. зв. „козацьких" літописів. Літопис Самовидця. Вага його. Огляд літератури про літопис Самовидця
  5. Списки літопису Самовидця. Видання літопису. Текст лІтопису. Мова літопису. Зміст літопису
  6. YI. Погляди автора літопису Самовидця, його симпатії й антипатії
  7. Про присилку на Ніжинське воєводство Савелова з супровідною патріаршою грамотою до гетьмана; про відвідання митрополитом Ясинсъким своєі єпархГі і про посвячення великоі мурованої церкви в Лубенському монастирі; про Петрикову втечу із Січі в Крим і про постановлення його гетьманом на Каланчаку; про Петрикові похвалки в тодішньому його намірі; про солтанський марш з Петри- ком на Малу Росію і про іхн
  8. ВИСНОВКИ.
  9. Розділ 1 ВНУТРІШНЯ I ЗОВНІШНЯ СИТУАЩЯ B УКРАЇНІ ПІСЛЯ ПАДІННЯ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО
  10. Розділ 3 РОЗКОЛ УКРАЇНИ. БОРОТЬБА ЗА ДЕРЖАВНУ ІДЕЮ B 1660—1661 pp.
  11. Розділ 4 БОРОТЬБА ЗА ВЛАДУ HA ЛІВОБЕРЕЖЖІ. ПОРАЗКА ДЕРЖАВНИЦЬКОГО УГРУПОВАННЯ HA ПРАВОБЕРЕЖЖІ B 1662—1663 pp. ЧОРНА РАДА I РОЗКОЛ УКРАЇНИ ДЕ-ЮРЕ
  12. Розділ 6 ДЕҐРАДАЩЯ ІДЕЇ ГЕТЬМАНЩИНИ ЗА I. БРЮХОВЕЦЬКОГО. КРИМСЬКО-ТУРЕЦЬКИЙ ЧИННИК HA ПРАВОБЕРЕЖЖІ
  13. ВСТУП
  14. Місце і роль перегляду судових рішень, ухвалених судами першої інстанції, у механізмі цивільного судочинства
  15. Правові наслідки перегляду судових рішень, ухвалених судами першої інстанції
  16. ВСТУП
  17. Сучасний стан наукової розробки кримінально-виконавчих засад забезпечення виконання покарань у виді позбавлення волі
  18. Стан наукової розробки питань, що стосуються запобігання злочинам, які вчиняються персоналом виправних колоній України у ході виконання покарання у виді позбавлення волі
  19. 2.3 Основні детермінанти, що породжують та обумовлюють вчинення злочинів персоналом виправних колоній у ході виконання покарання у виді позбавлення волі