Русько-українська радикальна партія (РУРП, 1890 р.)

— перша українська політична партія.

Засновники:І. Франко, М. Павлик. Програма-мінімум

— Досягнення матеріального добробуту трудящих.

— Усунення експлуатації.

— Проведення економічних реформ.

— Утвердження соціалізму.

— Демократизація суспільного життя.

— Піднесення національної самосвідомості україн­ців.

— Автономія України.

У 1895 р. Ю. Бакинськийопублікував брошуру «икгаіпа irredenta» («Україна уярмлена»), в якій доводив історичну необхідність здобуття Україною незалежності. РУРП внесла корективи до програми, поставивши незалежність України перспективною метою.

До Української національно-демократичної партії (УНДП, 1899 р.) увійшли народовці, незадоволені «новоерівськими» компромісами, та радикали, які відмовлялися від соціалістичної ідеології на користь національної ідеї. Стала найчисленнішою україн­ською партією.

Засновники:В. Будзиновський, Ю. Романчук, К. Левицький та Є. Левицький, В. Охримович. : Програма

— Виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями.

— Створення єдиної української національної провінції Австро-Угорщини з власним сеймом та адміністрацією.

— Головна мета — соборність і незалежність України.

Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899 р.) була створена внаслідок об'єднання лівих ра­дикалів та соціалістів, які не увійшли до Польської соціал-демократичної партії. Нечислена партія.

Засновники:М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський. Програма

— Досягнення соціалізму шляхом реформ.

— Захист інтересів робітників.

— Парламентські методи боротьби.

— Перспективна мета — незалежна Українська рес­публіка.

Особливості національно-визвольного руху на Буковині та в ЗакарпаттіУ Буковиніпочаток руху припадає на 60-ті роки XIX ст. Відставання від Галичини ліквідоване тільки наприкінці XIX ст.

— У Чернівцях (адміністративному центрі) полови­на населення була німецькомовною, третину меш­канців становили євреї.

— Першими національними організаціями стали мо­сквофільські («Руська бесіда», 1869 р.).

— Національний рух формувався під значним впли­вом галицького народовства.

— Утворилася «буковинська трійця» у складі пись­менників Юрія Федьковича та братів Сидора і Григорія Воробкевичів, яка стояла на народов-ських позиціях.

— 1875 р. — відкриття Чернівецького університету, частину викладачів якого склали галицькі ук­раїнці (зокрема народовець Г. Онишкевич очолив кафедру української філології).

— 1885р. — видання української газети «Буковина», яку редагував Ю. Федькович.

На Закарпатті розвиток українського руху відбувався надзвичайно повільно через економічну відсталість та національні утиски з боку уряду Угор­щини.

— Політика мадяризації.

— Скорочення українських початкових шкіл від 479 у 1874 р. до нуля у 1907 р.

— Панування москвофільства до кінця XIX ст.

— Діяльність «Товариства Св. Василя» в культур­но-просвітницькій сфері була обмежена через жа­люгідний матеріальний стан..