§ 27. Ортонормовані системи векторів
3.24. Означення. Вектори x та y називають ортогональними (або перпендикулярними) якщо їх скалярний добуток дорівнює нулю.
Формула (3.2) показує, що кут між ненульовими ортогональними векторами x та y дорівнює 90о, як це і має бути.
Коли хоч один із векторів дорівнює нулю, права частина рівняння (3.2) втрачає зміст, але дане вище означення охоплює також і цей випадок: оскільки нульовий вектор не має певного напрямку, його вважають ортогональним будь-якому вектору.3.25. Властивість. Лише нульовий вектор є ортогональним будь-якому вектору.
Якщо
то це має справджуватись, зокрема, і для
Але
тоді й лише тоді, коли вектор x має нульову довжину, тобто, є нульовим вектором. · Символи Кронекера[12]
3.26. Означення. Символами Кронекера
називають величини, що визначаються такими рівностями:
(3.5)
Зручно вважати, що
є елементами одиничної матриці порядку k. Надалі, залежно від ситуації будемо розташовувати індекси символів Кронекера або знизу (
), або зверху (
), або один знизу, а інший зверху (
).
3.27. Означення. Систему k векторів
простору
називають ортонормованою, коли
3.28.
Властивість. Вектори ортонормованої системи лінійно незалежні. Щоб довести цю властивість, досить довести, що будь-яка нульова лінійна комбінація векторів ортонормованої системи є тривіальною. Отже, покладемо
і доведемо, що в такому разі
Для цього зауважимо, що
Ліва частина останньої рівності є сумою, в якій не є нулем лише доданок з
Цей доданок дорівнює
а отже,
3.29. Властивість. З векторів будь-якої лінійно незалежної системи
можна побудувати лінійні комбінації
, які є ортонормованою системою векторів.
Доведемо дане твердження за методом математичної індукції.
1. Оскільки, вектори системи
лінійно незалежні, серед них нема нульового вектора, а отже, як перший вектор ортонормованої системи можна обрати
2. Припустимо, що вдалося побудувати ортонормовану систему векторів
. Доведемо, що з векторів
можна побудувати орт
перпендикулярний до всіх ортів системи
.
де
Оскільки всі вектори
є лінійними комбінаціями векторів
то й
є лінійною комбінацією векторів
Тепер зазначимо, що а) якщо
то вектор
(рівність його нулю вказувала б на існування нетривіальної нульової комбінації lm+1 лінійно незалежних векторів
); б) завжди можна обрати
щоб було
тобто щоб
був ортом; в)
тому що
Із тверджень а) – в) випливає, що існує ортонормована система
а отже, логічну схему математичної індукції завершено.
3.30. Означення. Базис у просторі
називають ортонормованим, якщо його вектори утворюють ортонормовану систему.
3.31. Теорема. У будь-якому просторі Евкліда
існує ортонормований базис.
У
, як і в кожному просторі вимірності n, існує n лінійно незалежних векторів. Згідно зі щойно доведеною властивістю, із цих векторів можна утворити ортонормовану систему
яка за означеннями 2.43 та 3.30 є ортонормованим базисом. · Процес ортогоналізації
3.32. Означення. Процесом ортогоналізації називають процес (алгоритм) побудови ортонормованої системи
з наданих лінійно незалежних векторів
Суть процесу ортогоналізації вже фактично було пояснено в ході доведення теореми 3.31. Із сказаного там безпосередньо випливає, що орти системи
слід будувати один за одним, за допомогою таких співвідношень:
де
Наведена схема ортогоналізації пояснюється так: оскільки система векторів
лінійно незалежна, то а) в ній немає нульового вектора, а значить, за орт e1 можна взяти вектор
б) вектор x2 не паралельний до x1, тому існує ненульовий вектор
, перпендикулярний до e1, а тому, як e2 можна взяти
і так надалі. Процесу ортогоналізації можна надати простий геометричний зміст, проілюстрований рисунком (рис. 3).
Рис. 3
3.33. Зауваження. Виходячи з конкретної системи лінійно незалежних векторів, за допомогою процесу ортогоналізації можна побудувати різні ортонормовані системи, по-різному нумеруючи вектори вихідної системи. Це ж саме стосується й ортонормованих базисів у просторі Евкліда. Оскільки, у просторі Евкліда вимірності
існують різні системи лінійно незалежних векторів, у цьому просторі, взагалі кажучи, існує безліч ортонормованих базисів.
Еще по теме § 27. Ортонормовані системи векторів:
- § 43. Обчислення добутків векторів у криволінійних системах координат
- § 32. Векторний добуток геометричних векторів
- § 25. Скалярний добуток геометричних векторів
- § 29. Лінійна залежність та незалежність векторів у просторі Евкліда
- § 40. Фізичний базис та фізичні координати векторів
- § 34. Добутки векторів у тривимірному просторі Евкліда
- § 35. Обчислення мішаних і векторних добутків векторів, заданих у довільних базисах
- § 18. Властивості лінійно залежних та лінійно незалежних векторів
- § 17. Приклади лінійно залежних та лінійно незалежних векторів
- § 33. Мішаний добуток та подвійний векторний добуток геометричних векторів
- Частина 4 ВЕКТОРНИЙ ДОБУТОК ВЕКТОРІВ ТА ПОВ'ЯЗАНІ З НИМ ДОБУТКИ