Рівні розвитку здібностей

Беручи за основу особливості реалізації знань і вмінь, розріз­няють два ступені розвитку здібностей: репродуктивний і творчий.

Репродуктивний (відтворювальний) рівень здібностей ха­рактеризується високою здатністю людини використовувати на практиці знання і вміння, оволодівати різними видами діяльності.

Творчий рівень здібностей дає змогу на основі наявних знань і вмінь створювати нові, оригінальні продукти діяльності. Наприклад, конструктор придумує нову машину, скульптор ліпить оригінальну скульптуру тощо. Творчий рівень формується на ос­нові репродуктивного. Але такий поділ є умовним. Обидва рівні взаємопов’язані: репродуктивна діяльність має елементи творчос­ті, а творча діяльність неможлива без репродуктивної.

У психології найчастіше зустрічається така класифікація рів­нів розвитку здібностей: здібність, обдарованість, талант, геніаль­ність.

Обдарованість. Нині обдарованість тлумачать як складне і багатозначне поняття. Так, одні вчені обдарованість розглядають як загальні здібності, що зумовлюють широкі можливості людини для різних видів діяльності, інші - сукупність задатків, що є своє­рідними природними передумовами здібностей. Іноді цим термі­ном позначають індивідуальну характеристику пізнавальних мож­ливостей і здібностей до учіння. Найчастіше цей термін викорис­товують при характеристиці дітей.

Обдарованість - високий рівень розвитку загальних і спеці­альних здібностей, що є передумовою творчих досягнень.

Існує кілька типів індивідуальної обдарованості: раціона- льно-мислительний - необхідний ученим, політикам, економістам; образно-художній - дизайнерам, конструкторам, художникам, письменникам; раціонально-образний - історикам, філософам, учителям; емоційно-почуттєвий - режисерам, літераторам тощо.

Обдаровані діти - діти, які рано виявляють певні здібності та у своєму розвитку набагато випереджають своїх ровесників.

Уже в ранньому віці обдарованим дітям властива підвищена пізнавальна активність, яка забезпечує мимовільне пізнання на­вколишнього світу. Вони є справжніми маленькими трудівниками, які відчувають задоволення від праці. Проте ця категорія дітей не­однорідна. Серед них є малюки з прискореним розумовим розвит­ком, з ранньою розумовою спеціалізацією та з деякими ознаками непересічних здібностей.

Обдаровані діти з прискореним розумовим розвитком (вун­деркінди) часто вже в два-три роки виявляють велику розумову ак­тивність. Вони рано навчаються читати і рахувати, ерудованіші за однолітків, у школі швидше засвоюють матеріал, а тому закінчу­ють її раніше, ніж ровесники.

Обдаровані діти з ранньою розумовою спеціалізацією мають підвищений інтерес до певної галузі знань. В основному помітний він у підлітковому віці.

Обдаровані діти з деякими ознаками непересічних здібностей не виділяються серед ровесників високими успіхами у навчанні. Проте в них дуже добре розвинені деякі пізнавальні процеси (пам’ять, уява, спостережливість), що є потенційними ознаками обдарованості і які згодом можуть розвинутися у спеціальні здібності.

Талант

Вищий прояв розвинених здібностей нерідко називають тала­нтом.

Талант (гр. - вага, міра, рівень здібностей) - поєднання ви- сокорозвинених спеціальних здібностей, що дає людині змогу створювати такі продукти діяльності, які вирізняються своєю но­визною, досконалістю і мають високу суспільну значущість.

Жодна окремо взята здібність не може бути талантом, навіть якщо вона яскраво виражена і має високий рівень розвитку.

Як і здібності, талант є лише можливістю для набуття високої майстерності й великих успіхів у творчості, а творчі досягнення залежать від суспільно-історичних умов життя людей.

Пробудження таланту залежить не тільки від наполегливої і си­стематичної праці індивіда. Воно зумовлено потребами суспільства. Те, які саме здібності матимуть найсприятливіші умови для свого повноцінного розвитку, залежить і від потреб епохи та особливостей конкретних завдань, які стоять перед певною спільнотою.

Г еніальність

Геніальність - найвищий ступінь розвитку здібностей, що виявляється у творчій діяльності, результати якої мають історичне значення. Це поєднання талантів, реалізовуючи які, особистість за­лишає неабиякий слід в історії людства.

Талановиті люди відрізняються від геніальних величчю і су­спільною значущістю проблем, які вони вирішують. Геній - дуже рідкісне явище. Виражаючи потреби суспільства, він творить са­мостійно й оригінально, шукаючи відповіді на такі питання, яких інші люди часто й не помічають. Своєю діяльністю геній сприяє прогресивному розвитку всього суспільства.

Таку роль в історії вітчизняної науки і культури відіграла тво­рчість М. Ломоносова, О. Пушкіна, Т. Шевченка, Д. Менделєєва,

І. Павлова та ін. Геніям властива надзвичайна творча активність, бережливе ставлення до культурних надбань минулого і водночас - рішуче подолання застарілих поглядів і традицій. Вони усвідомлюють швидше за інших людей найактуальніші проблеми свого часу і силою свого розуму знаходять нові шляхи їх вирішення.

Отже, здібності - це внутрішні умови розвитку людини, які формуються на основі задатків під впливом зовнішніх умов у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем. Як індиві­дуально-психологічні особливості, вони не можуть бути протистав­лені іншим властивостям особистості - якостям розуму, особливос­тям пам’яті, емоційним властивостям тощо.

17.4.