<<
>>

Релігії орієнтального напряму

Релігії орієнтального напряму репрезентовані неоіндуїзмом, течія-

і буддійського спрямування, рухами синтоїської орієнтації.

Неоіндуїзм сьогодні є неодмінним елементом релігійного життя не ниє Індії, а й багатьох країн Європи та Америки.

Виник у першій зловині XIX ст. в рамках індуїзму як його сучасне прочитання для ітелектуалізованих верств Сходу і Заходу. Характерним для неоіндуї- му є, як правило, опора на давню ведичну традицію, але при цьому дало використовуються досягнення Інших культур, цінності багатьох »елігій, В усіх неоіндуїських вченнях популярними є ідеї універсаліз­му, синкретизму, рівності всіх релігій як пошуків шляхів до Бога, духо­вної оази в реконструкції суспільства. Обов’язковим для неоіндуїзму є наявність ґуру як проповідника вчення і провідника духовних пошуків особистості, групи, течії. Адаптовані до сучасної людини, неоіндуїські рухи особливо активно поширюються східними місіонерами з середи­ни XX ст. переважно у формах культурних, просвітницьких, оздоров­чих заходів.

Міжнародне товариство Свідомості Кршшш, або рух «Гаре Криш- на» (МТСК), є модернізованим варіантом однієї з гілок вішнуїзму — «релігії чай» тантинів. Відомий бізнесмен з Індії СвамІ Прабгупада (1896-1977) прибуває 1966 р. до Америки з метою відродження мо­ральності американського суспільства, яку починає реалізувати серед гіпі Нью-Йорка, 3 невеличкої групи учнів Прабгупади рух виріс до сві­тового розповсюдження конфедерації ашрамів, духовних шкіл, храмів, громад, видавництв, крамниць, сільськогосподарських ферм. Лише в США налічується 100 тисяч кришнаїтів. Центри МТСК є також у Ка­наді, Австралії, країнах Латинської Америки, майже у всіх європей­ських державах. Перші громади кришнаїтів з’явилися в Україні у 80-х рр., але існували нелегально. Лише 1990 р. було дозволено їхню діяль­ність. 1995 р. зареєстрований Всеукраїнський центр Свідомості Криш­ки, який є керівним органом об’єднання 46 громад послідовників криш­наїзму, що діють майже в усіх областях України.

Ядром вчення МТСК, викладеного у майже 80 працях Шрили Праб­гупади і перекладеного на 35 мов світу, є віра в Кришну як Верховну особу Господа та необхідність відданого служіння йому. Кришнаїти виконують визначену Прабгупадою місію: пропагують ведичні знання про Космос, людину, суспільство, поширюють Свідомість Кришни, брахманічну культуру, практикують бгакті-йогу, ведуть праведне жит­тя (не споживають м’ясо, рис, яйця, каву, чай, наркотики, не грають в азартні ігри тощо). Кришнаїти крім вирішення проблем внутрішнього вдосконалення особи займаються благодійництвом. В Україні вони

провадять соціально важливі благодійницькі акції — «їжа для життя», борються з наркоманією, працють у місцях позбавлення волі, розпо­всюджують ведичну літературу, провадять фестивалі, лекції тощо.

Послідовники Шри Сат’ї Саї Баби (нар. 1926 р.), одного з най відо­міших в Індії та в усьому світі гуру, об’єднані в релігійні центри, що існують у багатьох країнах і підпорядковуються ашраму «Прашанті Нїлаям» («Обитель повного спокою») — місцю проживання вчите­ля і прощі ного вірних, що у Південній Індії. Саї Бабу вважають чудо­творцем, аватарою (втіленням) Бога, який зцілює людей і духовно, і фізично. Свою місію Сат’я визначив як ствердження праведності (дгар- ми), відродження в людині прагнення до духовності, а в людстві — бажання жити в мирі й співпраці. Саї Баба прийшов, щоб об’єднати всіх людей в одну сім’ю, яка б будувалася на принципах Істини, Пра­ведності, Миру, Любові й Ненасильства. Вчення гуру — не нова релі­гія, вона визнає всі релігії, наявність у них істини, допомогти усвідо­мити яку і покликаний Саї Баба. Вся діяльність центрів спрямована на духовну сферу, освіту та служіння людям (допомога хворим, людям похилого віку, розумово відсталим, усім нужденним). Вироблений ними Кодекс поведінки і Десять принципів життя послідовників Саї Баби близькі до вже відомих релігійних заповідей загальнолюдського зміс­ту. В Україну рух прийшов із Росії в 90-х рр. через Братство відданих Сат’ї Саї, Товариство ведичної культури Санкт-Петербурга, які пере­кладають і видають повчання, афоризми вчителя, записи розмов із ним.

Активно діють в Україні Центри Шрн Чішмоя (нар. 1932 р.) — індійського поета, музиканта, філософа, громадського діяча руху за мир. У своїх працях «Внутрішня позамежність» (1974), «Медитації» (1978), «Світло Сходу для західного розуму» (1989), «Душа — подорож ново­го життя» ( 1991 ) та інших Шри Чинмой навчає «Шляху серця» — шля­ху любові, відданості й самозречення, який дає можливість швидко досягти духовного прогресу. Запропонована вчителем філософія лю­бові виражає найглибший зв’язок Людини і Бога, які є аспектами однієї І тієї самої єдиної свідомості. У драмі життя людина реалізує себе у Всевишньому, усвідомлюючи, що Бог— це найвища власна сутність людини. Всевишній розкриває себе через людину, яка служить його інструментом для перетворення і вдосконалення світу. Головна мета послідовників учення — духовне і фізичне вдосконалення особистості через пізнання своєї глибинної суті, духовних істин, пошук, відкриття й вияв їх у собі. Для цього центри організовують і здійснюють лекції, концерти, театральні вистави, екскурсії, спортивні змагання та інші безкоштовні культурні заходи. В Україну рух прийшов у кінці 80-х — початку 90-х рр. у результаті проповідництва одного із західних учнів Шри Чинмоя. Сьогодні центри (громади) Шри Чинмоя діють у 24 міс­тах України, зокрема в Одесі, Києві, Харкові, Львові,

Ошо-центр створений у Києві в 1991 р. прихильниками індійсько­го філософа, гуру, проповідника Раджніша Чандра Мохана (1931-1991), більш відомого під духовними іменами «Бгагаван Шри» (Благословен­ний) і «Ошо» (Океанічний, розчинений в океані). Раджніш 1974 р. за­снував Міжнародну комуну з центром у місті Пуна (Індія). З 1981 р. перебував у США, де праг реалізувати свою мрію — створити «про­світлену громаду», Раджнішпурам — місто майбутнього. Проте здій­снити свої плани Ошо не зміг: він був депортований із країни, повер­нувся у свій ашрам в Індії, де жив до смерті в колі своїх учнів, друзів, послідовників. Популярність Ошо на початку 80-х рр. була приголом­шлива.

У 22 країнах Америки, Європи, Азії відкрито 500 центрів радж- нішизму. Його твори містять оригінальні роздуми про Всесвіт, Бога, людину, їхнє гармонійне існування. Ґуру не нав’язував якісь заповіді, догмати, доктрини, обов’язкові приписи, поважав свободу людини, її прагнення до самопізнання, здатність до самовдосконалення. Своє вчен­ня Ошо пропонував як допомогу тим, хто йде шляхом духовних пошу­ків, і як один із таких шляхів він пропонував власний досвід самоусві­домлення, синтезації вчень східних і західних філософів, духовних традицій різних релігій (йоги, суфізму, індуїзму, буддизму, тибецької таитри тощо). При українських центрах Ошо працюють групи з меди­тації за Раджнішем, з лікування за системою Рейки та з астрології. Кіль­кість членів громад постійно зростає.

Вселенська Чиста релігія походить з Індії, де 1970 р, її засновни­ця Шривастава Нірмала — Шри Матаджи Нірмала Деві (нар. 1923 р.) відновила давню систему духовного сходження і самооздоровленпя — сагадж-йогу. За вченням останньої, в кожній людині перебуває енергія чистого бажання (кундаліні), яка є відродженням Святого Духа. За до­помогою медитації, молитви, специфічного методу, який відкрився Шри Матаджи, людина стає здатною на самореалізацію — усвідомлення власного духу, тобто пробудження власної сили, кундаліні. Завдяки пі­дійманню цієї сили-енергії, яка виходить у вигляді прохолодних вібра­цій, у людині ніби народжується світло, в якому вона бачить істинну себе, розуміє, що їй треба робити, тобто сама собі стає майстром, здат­ним зцілити себе, позбутися багатьох хвороб. Унікальність методу Шри Матаджи — в тому, що він дає змогу підняти кундаліні одночасно у багатьох людей. Ті, хто пробудив її в собі, з’єднуються з космічною всепроникною енергією Божественної любові, у них з’являється по­треба дотримуватися Божественних заповідей. Сагадж-йога робить будь-яку релігію внутрішньою, природною. Через це вона вважається квінтесенцією всіх релігій, що об’єднує в собі все найкраще. Серед тих, хто практикує сагадж-йоґу — вірні мусульмани, юдеї, християни з 55 країн світу. Послідовники цієї течії з’явилися в Україні після пуб­лічних виступів Нірмали Деві в Києві 1989 р. Створено Український центр Сагадж-йоґи, де безкоштовно навчаються ті, хто бажає реалізу­вати себе за методом Шри Матаджи.

26.4.

<< | >>
Источник: Лубський В., Козленко В., Лубська М., Севрюков Г.. Історія релігій. Навчальний посібник. — Київ: Тандем,2002. — 640 с.. 2002

Еще по теме Релігії орієнтального напряму:

  1. Релігії орієнтального напряму
  2. Основні підходи щодо тлумачення сутності релігії І ВИЗНАЧЕННЯ РЕЛІГІЇ: ТЕОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЛІГІЇ
  3. Типологія релігії, принципи та критерії класифікації форм РЕЛІГІЇ І ОСНОВНІ МОДЕЛІ КЛАСИФІКАЦІЇ ФОРМ РЕЛІГІЇ
  4. Вплив релігії Месопотамії на релігії інших народів
  5. 25) Феноменологічний напрям у філософії.
  6. Концепції релігії
  7. Тема 24 «ФІЛОСОФСЬКІ РЕЛІГІЇ»
  8. 3.3. Основні теорії походження релігії
  9. Політичне прогнозування як напрям електорального дослідження Лекція., 2016
  10. 4.2. ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ І теологія: загальне та особливе
  11. Екологічне виховання як інноваційний напрям вихо­вання сучасної молоді
  12. Час виникнення релігії: основні гіпотези
  13. Структурно-функціональний аналіз релігії
  14. Академічна форма історії релігії: особливі РИСИ, МЕТОДИ, ПРИНЦИПИ
  15. Становлення історії релігії як наукової дисципліни
  16. 6.1. ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ
  17. Розділ 3. Правове регулювання якості довкілля - стратегічнии напрям екологічної політики України.
  18. Синтетичні релігії
  19. Синтетичні релігії
  20. Інституціоналізм за більш як столітню історію об­ґрунтував ряд теоретичних положень та методологічних під­ходів, що є альтернативним напрямом розвитку економічної науки