Синтетичні релігії

Синтетичними називають такі релігії, які в своїх догматах, культах спираються на багато різних традицій, але не просто еклектично поєднують їх, а створюють свої влас­ні вчення, синтетичні обрядові дійства, сильну церковну організацію, що претендує на статус надрелігії.

Біле братство започаткувало свою діяльність у Києві 1990 р. Засновником і керів­ником цієї течії став фахівець у галузі кібернетики Юрій Кривоногов. Має ще одну на­зву «Юсма-лос», яке розшифровується так: ЮС — Юоан Свамі (сам Кривоногов), ма — Марія Деві (його дружина Марія Цвигун), лос —Логос (Ісус Христос). Під аналогіч­ною назвою 1993 р. Біле братство друкувало газету (вийшло кілька її номерів). Нова те­чія проголосила себе «надрелігією епохальною, релігією прийдешнього». Основні свої ідеї «Біле братство» запозичило із різних віровчень, еклектично поєднаних і скріплених сучасною науковою термінологією. Нашому суспільству, яке зображалося суто сата­нинським, позначеним «числом звіра», тобто 666, апокаліптично передрікався кінець світу (за прогнозами «білобратчиків» мав статися в листопаді 1993 р. з епіцентром у Києві). Марія Цвигун була проголошена «Богом Живим Марією Деві Христос», тобто Христом у другому своєму пришесті в тілі матері. Ю.Кривоногов став називатися Юо- аном Свамі, втіленням Івана Богослова, інші проповідники дістали імена біблійних пророків та новозаповітних апостолів. Завдяки активній місіонерській діяльності про­повідників Білого братства рух кількісно зростав, особливо за рахунок молоді: учнів, студентів, які кидали своє навчання, сім’ї, займалися проповідництвом, розповсюджен­ням літератури тощо. Громади Білого братства виникли в різних регіонах України і по­зам її межами.

Церква об ’єднання (інша назва Церква уніфікації) одна із найпоширеніших новітніх релігійних течій, у якій поєднані риси східних релігій і християнства з переважанням останнього, різних філософських і соціальних вчень. Засновником і керівником Церкви є Сан Сюн Мун. 1954 р. ним була заснована «Асоціація Святого Духа для уніфікації світового християнства». 1960 р. Сан Мун переїздить до США, де розгортає активну релігійну діяльність. Основні положення Церкви об’єднання викладені у творах Муна, головними з яких є «Пояснення Принципу» (1957) і «Тлумачення Принципу» (1966). В них, по суті, заперечуються вихідні засади традиційного християнства, зокрема божес­твенна природа Ісуса Христа, пропонується своє прочитання Святого Письма. Мун та його дружина Хак Джа Мун вважаються «істинними батьками», третіми Адамом і Свою, які за дорученням Бога створили «досконалу сім’ю», що є джерелом спасіння для всіх сімей. Ті члени Церкви, які бажають одружитися, мають пройти через відпові­дний шлюбний обряд. Шлюбні пари добираються тільки з благословення самого Муна. Масовим колективним вінчанням надається велике значення. У Церкві об’єднання іс­нує сувора регламентація взаємин, чітке підпорядкування її членів керівництву. Велика увага приділяється роботі з кадрами. На «семінарах з лідерства» ведеться кваліфікована підготовка лекторів, проповідників з використанням даних сучасної науки і техніки. Для вчених, діячів культури Церква організовує симпозіуми, конференції, фестивалі. Під егідою Церкви діють міжнародні організації: Федерація жінок за мир в усьому сві­ті, Академія професорів «За мир в усьому світі», Міжнародний релігійний фонд тощо. Церква підтримує понад 200 різних наукових, соціальних, навчальних, гуманітарних та інших проектів. Церква об’єднання — швидкозростальна релігійна течія, її прихильни­ки є нині у 160 країнах світу, в тому числі у Росії, країнах Балтії, в Україні, де рух з’явився ще у 70-х рр., але як масова організація відомий з 1991 року.

Світова віра бахаї — нова для України релігія, яка виникла в Ірані в середині мину­лого століття як різновид одного з модернізованих ісламських напрямів бабізму. її за­сновник Мірза Хосейн Алі (1817-1892), відомий під ім’ям Баха-Ула («слава Божа»), у 1863 р. проголосив світові про свою божественну місію об’єднати людство на основі єдиної релігії. На відміну від християнства, квінтесенцією якого є любов, у Баха основ­ним принципом визнано ідею єдності: єдності Бога, єдності релігій, єдності людства. Заповідями цієї релігії стали визнання принципу рівних прав, можливостей і привілеїв чоловіків і жінок, необхідності обов’язкової освіти, знищення крайностей бідності й ба­гатства, заборона рабства, аскетизму, чернецтва, вживання алкоголю, наркотиків, при­пис одношлюбності й вірності у ньому, невтручання в політику, повага до свого уряду, піднесення будь-якої праці зі служіння іншим до рівня богослужіння тощо. Бахаї ви­знають усі релігії вчителів людства, які були послані йому Богом, розуміючи ці вчення як необхідні етапи розкриття духовної істини. Для бахаїв Баха-Ула останній за часом з’явлених вчителів. Віросповідним джерелом є Писання засновника релігії. Перші бахаї за межами країни виникнення з’явилися в Америці (1896), Канаді (1897), Великій Бри­танії та Франції (1896), Німеччині (1906). Відомо, що в кінці XIX ст. громада бахаїв ді­яла в Ашхабаді, їхнє вчення було відоме Льву Толстому. Основними поширювачами віри (так званими піонерами) стали американці та іранці, які не займалися місіонерст­вом або пропагандою вчення.

14.6.